Тодар Лахвіч

Ну а чому ви (студенти ЧНУ) дійсно вважаєте, що для пам'ятника краще зробити?
А чому не подарувати вишиванки дітям (за ті ж гроші, адже сорочки маленькі) і привезти диток до пам'ятник? Думаю Шевченко був би радий)

Як завжди просто і правильно)
І сорочки-вишиванки всі побачать (а це ж як гарно!) І проблеми вибору не буде!

… не толькі з польскою, Ліля). Гэта характэрна і для беларускай мовы.
Фармальна перфектная форма ў школе не вывучаецца. Але ва ўніверсітэцкім падручніку прыклады разбіраюцца.
На самой справе перфектная форма (даўномінулы час) заўсёды была характэрна для беларускіх гаворак. І нават у рускамоўных беларусаў (якіх, на жаль, большасць) даўномінулы час «вылазіць» у выглядзе дапаможнага дзеяслова. Тыповыя прыклады:
Быў пасеяў, але не ўзышло.
Я быў зрабіў.
…
дарэчы для рускай мовы прыклады такіх перфектных форм нехарактэрныя.
Улічваючы блізкасць беларускай і ўкраінскай мовы, думаю варта сцвярджаць, што даўномінулы час абсалютна нармальная з'ява. Больш за тое, яго паступовае знікненне ў пэўнай ступені было следствам русіфікацыі. Так што мабыць гэта і добра, што пачалі больш ужываць даўномінулы час.

Заўсёды сумна, калі паміраюць… І сумна також, калі пабачыць адзін адного няма часу, ажно да хвіліны развітання з памерлым… Але…
Колькі дабрыні і ўнутранага аптымізму ў гэтай нізцы паэтычных радкоў! Прыгожыя, па-філасофскі глыбокія, і адначасна «па-жыцці-побыце» зразумелыя словы)
Колькі любові да родзічаў, да СВАЁЙ сям'і. Як выразна і ёміста прапісаны вобразы яе членаў...І іх жыццё і час пакідання свету…
«Була монахинею. Знала грати на гітарі.
Любила співати. Любила солодке.
Красиве помирання влітку...»
Тры радкі — і ўсё яго жыццё, і характар і адносіны са светам… УСЁ пра чалавека!
Так, ўспрымаецца як працяг серыі «про ґенеалоґію». І не толькі пра яе, я яшчэ пра жыццё, традыцыі, сувязі, любоў…
Быццам трошкі сумна, але… Раптам адчуваеш, што нараджаецца вера, упэўненасць у ЗАЎТРА.
"… З ними [тітками], розсипаними, розкуйовдженими, родинне дерево виглядає не як дерево, а як широкий кущ або — краще порівняння — як колонія моху. Коріння — міцне, а стебла — довгі, кудлаті, легенькі, різні..." Напісана зараз, але тое ж прыхавана і ў радках, напісанах 2 гады таму. Па-добраму, шчыра і па-майстэскі прыгожа. А калі прыгожа, калі па-добраму, калі…
Жыццё рушыць наперад. Але яны, сёстры і браты дзядулі засталіся з намі, у думках, успамінах сваякоў і блізкіх, а для нас ў гэтым радках, таксама..)Прыгожыя словы верша пашырылі ІХ існаванне, працяг ІХ жыцця ў нашым свеце. Ці гэта не цуд!
92, 96 гадоў)) Доўга жывуць добрыя людзі, спагадлівая і нязлыя да іншых.
Здароўя і радасці іх нашчадкам.
Прыгожая, моцная, трывалая… сапраўдная украінская дынастыя)))

правильно! Пані Галино!
почали разом з Вами, в унісон відповідати на коментарі))

та не дратує нас це!!!
Не хочу я нроджувати дітей)))
Не хочу!!!!!)
Інши чоловікі, думаю, теж)))
та й на кухні я готую не гірше дружини, і не соромлюсь цього. Та й безпосередній мій начальник жінка…
Не задіває це, навіть на підсвідомому рівні)))
правда)

я багато чого сказав)))- дякую окремо за «коректного інтелектуала»), але я справді не шукав «150 способів, застосовуючи постмодернізм, компаративізм, трансактний аналіз і...!!!», щоб довісти «тезу на зразок «баба — для ліжка, кухні і дітей, на більше вона просто не придатна»». Мені таке в голову не приходить. Мабуть сантехніку Лёні? Але від його баби Дусі також різні фрази почути можна)))
Просто))
1.Пост про чоловіків! і те, як їх сприймають. Тому й кажу (захищаючи, або всхваляючи) про чоловіків!
2. Ви даремно думаєте, що тільки жінки чують з дитинства різні неприємні речі. І фетиш винесено в пост — приклад такого стереотипу. Моя мама, до речі, дуже любить повторювати, що чоловіки більш примітивні створення… І знову ці думки про… Раніше я навіть сперечався ((
3. І дійсно мене трошки дратувало (я не тільки про Ваши тези), про обов'язок продовження роду… Почитайте пост, там є таке. Це і є приниження любові тільки до сексу (як варіанта акту зачаття), і сприйняття чоловіків у вигляді примітивних секс-машин. Продовження життя — це більше. І чоловік не зобов'язаний любити заради продовження роду. Любов — це більше. Тому не потрібно обмежувати ЛЮБОВ чоловіка. Навіть, якщо вона не до дружини (партнера для народження дітей), а до іншої жінкі, і навіть якщо не до жінки взагаллі. Любов — це Любов. Це милість Божа. І вона, Любов, завжди створює нові світи)))
4. Але історично, дійсно, спочатку так і було чоловік більш будував, приносив, а жінка робила в остаточному вигляді, доводила до досконалості. Яка тут образа?! І те і те є процес створення. На різних етапах. Але навіть тоді вже почалося перемішування обов'язків)) А тепер. Це природно і звично. Так, так
Ми творці, разом))))

Жінкі мабуть і чують)))… навіть якщо чоловіки цього не говорять (не пишуть, і навіть не думають так!!)
Ми, чоловікі, справді так не вважаємо))
Ми трохи більш інтелектуальні істоти (ну про сантехніка Васю я не кажу, я не дуже з ним знайомий), в порівнянні з тим як нас іноді сприймають жінки)

Пані Галіно, ну чому так серйозно і роздратовано). Написано як завжди образно, публіцистично… Але настрій мені не подобається щось(
Ми ж з Вами розуміємо, що секс жінок з чоловіком не є зрадою жіночості.
Але і секс чоловіка з чоловіком теж не є зрада. Чому і Кому зрада? Не треба шукати зраду там, де її немає.
Взагалі, знову, секс, секс, секс. Чому????
Є люди і їхні стосунки. І це є справа тилькі двох. Коли про ці відносини говорять інші, це вже вибачте, mauvais ton. Завжди, я так вважаю.
І нехай люди люблять один одного, і не тільки для продовження роду. Любов — це завжди подарунок від Бога, якщо це дійсно Любов. А значить ця милість дає щастя, робить наш світ кращим, добрішим, і навіть створює нові світи.
І немає якогось особливого світу, який окремо від інших «бажаний, вимріяний
виключно творчий, виключно кращий»… Це просто життя людей… а люди різни. И це дуже добре! У цьому, я вважаю, ми з Вами, пані Галино, думаємо однаково! Ви дуже розумна жінка, яка створює світи! Я це бачу!
Але й ми, «хлопці» непогани, і тому (незалежно від того, хто з ким і коли щось… далі вже йде mauvais ton) не будемо відмовлятися створювати світи, мабуть недосконолі, але нові: «рэчаў, форм, адносін, думак, традыцый....».(Та й ви, жінкі не відмовляються теж!, й це добре!)
«Вперед» — ХОЧУ!
«ДО СКОН(у)алості» — НІ!!!
Будему жити далі РАЗОМ)))
І прагнути ЛЮБОВІ)))
А досконалість — це мрія, ідеал, фетиш. Хоча б 60 відсотків від цього)) А решта хай буде реальним життям з реальними людьми. А люди створені для любові)
І любов створює теж! Нові світи))

А я ніколі, пані Галіно, і не казаў, што жанчыны не ствараюць. НІКОЛІ! Бо так не лічу. Я наогул супраць гендернай дыскрымінацыі))) Але вельмі не люблю, калі пачынаецца спекуляцыя штампамі на конт «прымітыўнасці» думак мужчын. Я абараняў мужчын))) І не разу не сказаў кепска пра жанчын. Астатняе дадумана за мяне.
1. Мужчыны думаюць далёка не толькі аб сэксе. І жанчыны таксама думаюць аб сэксе. Ці не здаецца Вам, што мы надта на гэтым зацыкліліся! Само слова — фетыш, і як фетыш яно выкарыстана ў маркетынгавай палітыцы выдаўца.
2. Мне не падабаецца, калі ролю мужчын зводзяць толькі да фізіялагічнага падоўжання роду. Нехта падоўжвае фізіялагічна, а нехта не падоўжвае, але яго роля ў працягу развіцця цывілізаццыі і жыцці наступных пакаленняў не меньшая. У мяне ёсць сын (і нават імя ў яго Адам, як ў першага чалавека), але я не лічу, што я зрабіў «для падоўжання» роду больш за тых, хто не меў дзяцей, але ствараў будынкі, літаратуру, музыку… Сапраўды, я лічу, што асноўная задача МУЖЧЫНЫ ствараць свет (а мабыць і не адзін, многа светаў, у кожнага свой). Калі казаць пра ЖАНЧЫНУ, берагчы гэты свет, сачыць, каб не знік агонь у гэтым свеце (пячоры, хаце… душы)))). Так, мужчыны беглі за мамантам, а жанчыны сачылі за тым, каб усё было добра ў пячоры. Але і тады, жанчыны збіралі зёлкі, а мужчыны часам распальвалі вогнішча. Ужо на той момант ролі пераціналіся, пераблытваліся…
Але мужчына заўсёды быў ТВОРЦАМ! А не толькі машынай, якая атрымлівае задавальненне ад сэксу.
3. Сэкс-каханне-любоў. А я наогул вельмі сур'ёзна стаўлюся да апошняга слова. У беларускай мове — гэта складанае пытанне, таму што калі кажуць пра нешта больш сэнтыментальнае, фармальна правільна КАХАННЕ. Але апошнім часам я ўжываю часцей слова ЛЮБОЎ. Гэта больш, гэта шырэй, гэта глыбей. Я не хачу, я ніколі не пагаджуся, што ЛЮБОЎ падорана нам БОГАМ толькі для зачацця дзяцей. Любоў гэта больш, у тым ліку, калі ідзе гаворка пра «сентыментальныя» адносіны. Мабыць са мной і не пагадзіцца афіцыйная царква, але ЛЮБОЎ не можа абмяжоўвацца толькі адносінамі з тымі, з кім працягваеш род. Гэта не абавязкова, можа супадаць, а можа і не супадаць. Але калі ёсць ЛЮБОЎ, то гэта ўсё-адно стварэнне новага свету. Любоў, нават без зачацця (і нават з тымі з кім і не плануеш фізіялагічна працягваць род) гэта працяг жыцця, гэта стварэнне новага свету, гэта вельмі светлае і высокае пачуццё.
капіюю)))))
«бо
Бог є Любов і Бог є Творець
ОДНОЧАСНО»
А мы ўсе створаны па падабенству Божаму
таму мы ТВОРЦЫ.
РАЗАМ

… Жанчыны сапраўды нараджаюць, тут не паспрачаешся)) Таму і думаюць адпаведна, хоць зноў жа, не ўсё так проста)))
А вось, што датычыць мужчын…
Калі браць у філасофскім сэнсе, галоўная задача МУЖЧЫН — ствараць СВЕТ (нават многа новых светаў!), для будучых пакаленняў. І не абавязкова для сваіх біялагічных дзяцей.
МУЖЧЫНА — гэта найперш за ўсё — ТВОРЦА! Творца новага: рэчаў, форм, адносін, думак, традыцый… А не машына для падоўжання роду…
А ставараць новае зусім няпроста. І часам)))) прыходзіцца думаць. Таму мужчынам будзе, што запісаць. А рэклама — хутчэй для жанчын, якія купляюць гэтыя «кнігі» у падарунак мужчынам)))
Як раз думаюць (і гавораць, як альтэрнатыва дзеянню) аб сэксе больш жанчыны)))))
Мужчыне выпадае часцей думаць аб іншым (ЯК І ШТО СТВАРАЦЬ, а то да сэкса і не дапусцяць)))
І нездарма такая вялікая доля мужчын сярод пісьменнікаў, архітэктараў, рэжысёраў… Бо гэтыя людзі ствараюць новае…
Тут таксама цяжка паспрачацца…

Це вже було.....«структура оповіді… 1,2,3,4…
Спочатку тихо, потім більш ємко, жвавіше… і знову на «4» стає тихенько ....(«то вже інша історія, велика історія…»)
Це нагадує морські хвилі…»
а зараз далі…
5,6,7,8,
і нарешті
найбільш потужна, стрімка і гарна — 9 хвиля!!!
Дочекаємось?!
Там мабуть є щось несподіване, чарівне й важливе для життя!
Так завжди, коли це справжня, добра до людей і гарна творчість.
І це такий твір!
Дочекаємо!

… але іноді інші виміри мають потаємні ходи, які поєднуються зі звичайним світом)).
Особливо, коли йдеться про творчість: про дуже гарні, добрі й майстерно зроблені твори.
Тому треба чекати…
Продовження може бути дуже цікавим)

Це дуже добре, якщо така душа!
Для такої душі жодний календар не завадить святкувати настання й панування весни протягом усього року)))

і нарешті астрономічно закінчиться зима!!))

Але тут ёсць і іншае: мабыць «фігня» гэта тое, чаго хочуць (мабыць мужчыне толькі падавалася, што яму гэта патрэбна!), але што не вартае, каб ім гандлявалі?
Вось і не гандлююць…
Вост таму і назвы няма…
А запіс сапраўды, добры, вясёлы… і пры гэтым трошачкі сумна-іранічна-філасофскі)

маеш рацыю!

А це правильно, що посміхалися. Хороший сміх — це те, що робить життя кращим. І людей теж кращими))
Про настрій вже й не кажу, це закон, краще ліків)

Дуже образно і на конкретному сюжеті показана проблема, а як взагалі назвати те, що відбувається в нашому житті. Щось є невизначене, недороблене, напівзабуте… У цьому нашому «пострадянському» просторі… І «пані» страшно говорити і «фігня» назви не має.
Добре і правильно написано! Смішно і резонно)

а коли така кампанія зібралася (вже на трьох є)))), та можна і взагалі — БЕЗ ЦЬОГО!!! Компанія дуже хороша))))