Тодар Лахвіч

Помилкі й компетенція — це різні справи. Все-одно люди роблять помилки незалежно від компетенції, і від ступені підготовки до лекції.
Я іноді думаю, що «несерйозні» несистемний помилки (ЛЯПСИ), мабуть і є варіант психологічної адаптації. Зробив, побачив, посміявся )))))

не треба боятися)))
Всі роблять помилки. Це нормально.
Навпаки, коли студенти бачать, що викладач зробив помилку (при цьому вони знають, що він і розумний і цікавий ...), але ось зробив помилку… Але потім сам про це сказав…
А якщо ще й обговорив це, обіграв, пожартував…
Це тільки додасть йому поваги з боку студентів.
Мені так здається. Може я не правий.
А що думають студенти про помилки викладачів?

!!!!+!!!
Спасибі за визнання. Це свідчить про те, що ми (викладачі і студенти) насправді думаємо однаково )))). І одні помилки іноді робимо))).
Та й взагалі, помилка — це зовсім не страшно. Головне вміти її побачити, погодитися (в першу чергу для себе!) з тим, що це помилка і розповісти про це іншим.
Іноді викладачі навіть кажуть у таких випадках: «Це методичний захід, щоб привернути увагу студентів»))))))
А насправді це просто помилка)))

))))))))120 хвилин це круто))))
Я сам спужався коли побачив)))
у нас (викладачів) тільки куругли очі. А якщо б про це дізналися студенти? Їх би очі квадратними стали!!!

виправлення помилки. Не лякайтеся про 120 хвилин))))
Правільно «Зараз у нас 80 хвилин (40+40), і я вважаю, що так краще»

Я вчився всі 5 років за варіантом 45 +5 +45, а потім перерва. Між парами 10 хвилин. Вибору в нас не було.
Як викладач я мав можливість порівняти обидва варіанти. Чисто практично 5 хвилин перерви нічого не дають. Щось зробити (сходити в буфет, або навіть більш «короткі» дії) студенти не встигають. Але втрачають робочий настрій і треба знову починати 45 хвилин по суті як нову лекцію.
Зараз у нас 120 хвилин, і я вважаю, що так краще.

А так спяваюць на Беларусі)))

«Ой, там, пад шчадром Васілька з канём,
Ой, грай мора, радуйся зямля!
На кані сядзіць, дудачку дзяржыць.
У дудачку іграе, слічна спявае.
Прыйшла да Васіля матанька яго:
Ой, сынку, сынку, хто цябе вучыў?
Хто цябе вучыў у дудачку іграці?
У дудачку іграці, слічна спяваці?
Была ў караля адная дачка,
Яна навучыла ў дудачку іграці.
У дудачку іграці, слічна спяваці.»

Са святамі))

Дзякую за ўспамін пра нашу спадчыну))
Раней так было і на Беларусі.
14 студзеня зранку дзеці «засявалі хаты» — магічна ўплывалі на будучы ўраджай. Яны прыходзілі да сваіх бабуль-павітух, дзядуляў, хрышчоных, родных з зернем у прыполіку і з прыгаворам
«Сею, сею, засяваю,
З новым годам вітаю,
Добрага ўраджаю жадаю!...»
І рассыпалі зерне па хаце…

А зараз гэтага практычна не засталося. На Каляды дзе-нідзе яшчэ калядуюць.
А вось пра звычай «сеяць» на першы дзень Новага года (па старым календары) я нават і не ведаў… да сённяшняга дня

я теж «ЗА товариські стосунки між студентом і викладачем»))
Правда є момент і «компаративної ієрархії». Принаймні два рази ми з ним зустрічаємося. Через 7 годин розпочнеться іспит. І тут я буду ставити оцінки, а вони отримувати. Це не дуже приємний момент у професії. Більше люблю на парах, де ми зі студентами — принципово рівні, так як робимо одну справу))). Там дійсно і поміркувати можна… Це цікаво, зі студентами))))
А на іспитах, що поробиш, я вирішую їх долю…

подивилися!!!)))
Я таку приблизно і представляв її. Тому що написано так, що відразу все в мізках екранізується)))

Лекції я люблю проводити))). Дуже!!! Проводити, грати, ловити кайф… До речі ніколи не розумів, як це я можу «читати» лекції ????.. Як це — з папірця за кафедрою? Я ж «бігаю» по аудиторії))
Зазвичай це справжній драйв, це приємно.
Неприємних моментів інших вистачає. Адміністративні дурості, папірці, звіти, перевірки, спроби зробити вигляд, що ти всй правильно робиш з якихось абсолютно незрозумілих і дурних інструкцій
Тому студенти — це найкраще, що є в універі))))
Хоча і не навчаються вони)))) Що поробиш)

Слушна пропозиція, мені подобається)))
Дуже конструктивно!
І в побутово-психологічному і в архітектурному сенсі))

Не знаю… за державність може і стояли б… Я сподіваюся принаймні. Це інше питання і потрібно дивитися на це в конкретній ситуації.
А що стосується студентів, мені особисто вони дуже подобаються)))
Мені здається, що як люди вони краще за мене, за мої покоління.
І саме дивне, я їм, мабуть, теж подобаюся. Як людина, размовца, і навіть актор (мені іноді здається, що вони приходять на лекції з органічної хімії не про хімію слухати а дивитися на якесь шоу, правда мені і самому так подобається вести себе))))))…
Але я відчуваю, що все-одно щось не те.
ІМ нецікаво ВЗАГАЛІ!
Вони просто отримують дипломы і не розуміють на що їм ця освіта !!!????
Ось про це я і думав, коли писав опівночі…
Що не так?! Й чому не так?

написано так, що кожен може додати пункти 6,7,8,9…
Й це правду каже наступний коментар «Так легко читалося, що у голові все екранізувалося — цікаво вийшло!»
Тому і є бажання побачити (почути, прочитати .....) продовження))))

масова комунікація і комунікат в одній особі!!!

Це дефеніція року!

а мені подобаються чомусь ці рядки ...«Зараз спати не в моді… Домінує безсоння»))
Такий дуже приємний, спокійний і навіть актуальний гумор
А ще «Воскресати-згасати
Криго_римо_незримо… „

«Щось там має бути під низом, на споді, щось велике і важливе для продовження існування»
!!!
Як завжди, Остапе, ты дуже добрий до людей, до своєї родини, до спадщини… До всього свого.
Так дійсно, ТАМ щось є))) Думаю — це наше майбутнє))
А ще — дуже гарно написано, кожне слово дає чітке відчуття людини, його дій, того для
чого і чому… І з якою любов'ю написано)))
А ще — ритміка, звучання самих слів… Дуже гарно)))
А ще мені подобається структура павядання… 1,2,3,4…
Тут не просто так. Все продумано (або це мабуть на рівні підсвідомості помноженої на великий талант і майстерність!), Спочатку тихо, потім більш ємко, жвавіше… і знову на «4» стає тихенько ....(«то вже інша історія, велика історія…»)
Це нагадує морські хвилі… А я дуже люблю море

от якраз закінчив із 5-річними звітами кафедральнимі й до сайту інтелектуального потягнуло))
А вже опівночі. Або навіть пізніше. Очі самі закриваються
Де тут уже до адаптивних технологій)))
А завтра знову «лиш суцільні методичні штучки, папірчики, підписи, документи, звіти, плани, програми, бали, відсотки, чергування…»

добре, що виправили 23 на 5 (для одного букета), а не навпаки (для двох )))))

так, так… те тістечко-це умовність
Але різне світосприйняття, і відповідно різні переклади Біблії, також стосуються і поведінків людей. Російська традиція, мені так здається, дуже далека від Любові до людини. Чому так сталося — окрема розмова. Питання і історичне і етнопсихологічне…